Послідовність комплексу вправ у процесі роботи з аудіотекстом на уроках англійської мови в загальноосвітній школі

Навчаючи аудіюванню на середньому етапі, є доречним  навести вимоги, що висуваються до цього виду мовленнєвої діяльності. Учні повинні:

·  розуміти висловлювання, що чітко вимовляються, які цікавлять їх в особистій, публічній, професійній та освітній сферах, а також автентичні тексти пізнавального та країнознавчого характеру з елементами аргументації, абстрактними судженями, викладом фактів;

·        уміти диференціювати основні факти та другорядну інформацію;

·        уміти дотримуватися логіки викладу та прогнозувати розвиток дій;

·        уміти узагальнювати інформацію та порівнювати її з власним досвідом;

·  оцінювати отриману інформацію з урахуванням її достовірності й переконливості;

·    розуміти необхідну інформацію – оголошення в аеропорту, на вокзалах, рекламу, інтерв’ю.

Кількість пред’явленого тексту та тривалість звучання залежить від мети. Якщо необхідно запам’ятати форму мовного повідомлення, доцільним є повторення одного й того ж тексту.

Якщо  ж метою є запам’ятовування смислу, то для повторного пред’явлення слід давати трансформований текст з мовними замінами й новими задачами для сприйняття. На уроках дворазове пред’явлення тексту є доцільним, якщо виникають певні труднощі ( складна мова, завищений обсяг інформації, відсутність досвіду сприйняття за певних умов) або ставляться завдання переповісти текст ( перед повторним слуханням необхідно здійснювати контроль та сформулювати нове комунікативне завдання, яке сприяє мобілізації учнів). На старших ступенях навчання дворазове прослуховування може розглядатися як одна з мовних вправ для взаємопов’язаного навчання та говоріння.

Складність аудійованого тексту, яка визначає його місце в системі послідовних кроків програми, залежить від кількох факторів. Таким фактором, перш за все, є тривалість повідомлення. Короткі повідомлення легше зберігати в пям’яті і легше осмислити. Чим триваліше повідомлення, тим важче виділити смислові центри, зберегти їх у пам’яті і зрозуміти зміст усього тексту.

Додатковим фактором є наявність або відсутність зорових опор у вигляді наочності, яка ілюструє зміст повідомленнь. Розповідь за малюнком ( чи розповідь, яка підкріплбється кадрами діафільму) учні сприймають легше, ніж розповід без опори на наочність.

Використовуючи кінофільми ( кінофрагменти), а також озвучені діафільми з метою навчання аудіювання, треба враховувати співвідношення між їх зоровим і звуковими рядами.Наявність звукового ряду може полегшити розуміння звукового супроводу, якщо зображення є ілюстрацією того, про що йдеться в текті. Це стосується документальних, наукових і пізнавальних фільмів краєзнавчого характеру. Переглядаючи ігрові навчальні та художні фільми іноземною мовою, особливо з цікавим сюжетом, учні можуть так захопитися розвитком подій, що в них виникнуть труднощі під час аудіювання звукового ряду. Цей фактор також слід враховувати при складанні програми навчання аудіювання.

Характер пред’явлення повідомлення є теж важливим фактором у програмі навчання аудіювання. Читання тексту вчителем, до голосу якого учні звикли, полегшує сприймання. До того ж під час читання вчитель може жестом, мімікою, підвищенням голосу виділити певну думку, підкреслити певні місця, звернути увагу учнів на ті чи інші моменти повідомлення, а також сповільнити темп мовлення і таким чином полегшити аудіювання тексту.Аудіювати грамзаписи ( чи магнітофонні записи) значно важче через відсутність зорового контакту з диктором і незвичне для учнів звучання голосу, що відрізняється від голосу вчителя.

Уміння аудіювання формується поетапно – від словоформи до цілого тексту. Вправи, що сприяють формуванню фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання, використовуються на початковому та середньому етапі навчання, а деякі види вправ, призначених для розвитку вміння аудіювання на старшому етапі навчання:

а)     вправи на передбачення тексту  й розвиток уяви:

·        послухайте початок жарту, запропонуйте власний варіант його закінчення;

·        послухайте початок оповідання і здогадайтеся про те, що сталося далі;

·        подивіться на малюнок, прослухайте його опис та запропонуйте власний варіант розвитку подій;

б)    вправи на визначення логічної пслідовності подій:

·        прослухате текст і розкажіть у логічній послідовності про дії головного героя;

·        прослухайте оповідання та передайте його зміст чотирьма – п’ятьма реченнями;

·        прослухайте оповідання та розташуйте малюнки відповідно до подій в оповіданні;

в)     вправи на розуміння тексту без здогадок:

·        прослухайте текст і скажіть чи було в ньому таке речення...;

·        прослухайте два оповідання та скажіть, чим вони відрізняються;

·        подивіться на малюнок, прослухайте оповідання та знайдіть невідповідності;

г)     вправи на розуміння основної думки, точного розуміння тексту:

·        прослухайте текст і виберіть з кількох малюнків один, що найбільш відповідає тексту;

·        прослухайте текст та намалюйте персонаж та місце дії ( схематично);

·        визначте, якому з двох прослуханих оповідань відповідає зміст малюнка;

·        прослухайте текст і придумайте для нього назву.

У процесі навчання аудіювання необхідно передбачити три етапи роботи: інструцію, презентацію аудіоматеріалу та контроль розуміння прослуханого.

Перед прослуховуванням необхідно усунути з тексту ті моменти, які можуть викликати труднощі ( використання незнайомої лексики, власних імен), а також бажано задавати запитання щодо змісту тексту, таким чином спрямовуючи дітей на відокремлення інформації ( додержання принципу комунікативності).

Будь-яке аудіювання безпосередньо пов’язане з реакцією на прослухане, тому практично кожен урок з елементами аудіювання завершується дискусією (спонтанне говоріння).

Навчаючи учнів аудіюванню є проблеми з формування навичок з цього виду мовленєвої діяльності. У методичній літературі існує чимало чимало спроб створити системи відповідних вправ. Теоретично вони видаються доцільними, особливо якщо аудіювання розглядати ізольовано від навчання інших видів мовленєвої діяльності. Проте на практиці ці вправи не знаходять широкого застосування. Суть в тому, що на уроці все, що вимовляється водночас і аудіюється. Через це функція підготовки вправ з аудіювання, в тому числі і на формуання відповідних навичок, значною мірою бере на себе навчання говоріння. Ось чому є право говорити про  інтегрований підхід до навчання аудіювання і усного мовлення.

В основі акту аудіювання лежить навчально – мовленнєва ситуація. Предметом її є зміст аудійованого тексту, а комунікаційне завдання виражає мету слухання. Це вузлові компоненти, які визначають спілкування. Проте було б помилкою вважати, що оскільки навчання аудіювання відбувається в процесі говоріння, то цього досить. Аудіюванню, як і інших видів мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально. Немає чітких рецептів, як вчитель повинен пропонувати учням завдання на аудіювання. Це залежить від багатьох чинників. Але треба чітко з’ясувати, що існує 3 етапи навчанню аудіювання:

·        підготовчий етап – введення учнів в ситуацію;

·        процес слухання і виконання завдання;

·        підсумкова робота.

Підготовчий етап (pre-listening stage). На цьому етапі учні знайомляться зі змістом тексту, їм пояснюються завдання, які необхідно виконати, надається необхідна допомога. Учні повинні сконцентрувати увагу на тому, що вони збираються слухати. Пропонуються такі види роботи на цьому етапі:

·        looking at a list of items before listening;

·        reading a text before listening;

·        answering the questions to the text;

·        labeling a picture;

·        predicting \ speculating;

·        informal teacher talk and class discussion.

Неможливо розглядати підготовчий етап ізольовано від інших, бо майже всі види роботи мають своє продовження на наступному, while-listening, етапі. На підготовчому етапі може проводитися робота з читання, мовлення, письма або з усіх трьох аспектів разом. Ось чому можна з впевненістю казати про інтегрований підхід до навчання аудіювання й інших аспектів мови.

Процес слухання і виконання завдання ( while-listening stage). Види роботи на даному етапі:

·        marking\ checking items in pictures;

·        storyline picture sets;

·        completing pictures;

·        picture drawing;

·        carrying out actions;

·        making models\ arranging items in patterns;

·        completing grids;

·        form\ chart completion;

·        using lists;

·        multiple-choice questions;

·        text completion;

·        spotting mistakes;

·        seeking specific items or information.

The post-listening stage. Цей етап роботи над аудіюванням тексту може бути значно довшим, ніж попередні, бо на цьому етапі учні мають час на те, щоб подумати, обговорити, поспілкуватися, виконати письмову роботу. Які ж види роботи можна виконати на цьому етапі?

·        problem – solving and decision making;

·        interpreting;

·        role-play;

·        written work;

·        using information from the text for problem-solving and decision-making activities;

·        jigsaw listening.

Говорячи про навчання аудіювання, неможливо згадати про використання пісень на уроках англійської мови. Вчитель застосовує не тільки широкий арсенал текстів різних типів і жанрів, а й пісні. Пісня використовується з метою проведення фонетичних та лексичних зарядок ознайомлення з темою уроку, відпочинку на уроку і т.п.

Організовуючи процес навчання аудіюванню на матеріалі пісень, вчитель формує завдання різного характеру в залежності від того, що він ставить за мету перевірити: розуміння загального змісту пісні чи розуміння окремих деталей.

Добираючи пісенний матеріалдля аудіювання, вчитель обов’язково повинен враховувати вікові психологічні особливості школярів, а також логічне поєднання теми уроку зі змістом пісні.

Зразки завдань для розвитку навичок та умінь аудіювання:

1. Listen to the song and draw what you hear. Say what you have drawn.

2. Listen to the song and put the lines in the correct sequence.

3. Read and translate the song.

4. Read the lyrics of the song and guess which of these words fits each gap.

5. As you listen, fill in the missing words.

6. Work in groups of two. Listen to the song and get ready to act it out.

7. Find the words in the song which mean the same as the following.

8. Listen to the beginning of the song and write your own end of it in prose or in lyrics in English.

Окрім наведених вище завдань, практикуються щей такі:

1. Circle the antonyms\ synonyms of the given words in the song as you listen.

2. Listen to the song and give it a heading.

3. Listen and say what kind of song is it lyric, political, etc.

З досвіду роботи з пісенним матеріалом на уроках іноземної мови можна зробити такі висновки:

а) використання пісен сприяє розвитку у дітей інтересу до вивчення ІМ;

б) знімає втому і напруженість;

в) активізує навчальну діяльність;

г) є засобом збагачення словника;

д) збагачує учнів відомостями країнознавчого характеру.

Під час роботи над аудіюванням значно ефективніше використовувати інтерактивні форми і методи. Суть цього полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Учні у процесі обговорення матеріалу поданого вчителем, виявляють своє власне розуміння на певний момент. Це допомагає їм навчатися, навчаючи інших, допомагає заповнювати прогалини в розумінні проблеми. Учні можуть збагатити свій мовний запас працюючи ( слухаючи або читаючи ) або спілкуючись зі своїми однокласниками. Інтерактивність включає в себе не тільки вираження своїх думок, а й сприйняття і розуміння думок інших.

Спільно придумані комунікативні завдання перед аудіюванням (pre-listening tasks) випереджають прослуховування й допомагають учням здогадатися про певні ідеї, фрагменти інформації. Завдання перед аудіюванням можуть бути сформульовані як до тексту в цілому, так і до окремих частин тексту в разі поетапного прослуховування та обговорення.

До першої групи таких вправ належать завдання які базуються  на заголовках та ілюстраціях до тексту.

Можна запропонувати:

а) здогадатися про зміст інформації;

б) записати кілька подій про які учні хотіли б дізнатися з аудіотексту;

в) написати п’ять питань до аудіотексту, а потім мотивовано слухати, щоб дізнатися, чи є в тексті відповіді на них;

г) написати три асоціації з цієї теми, які виникають у них.

Такі завдання краще виконувати в парному режимі, коли учні обговорюють свої варіанти з мовним партнером, а потім кожна пара представляє своє спільне рішення. Після цього текст прослуховується з більшою зацікавленістю, учні хочуть знати наскільки вони були праві. Це і є мотивація, один з провідних принципів комунікативного підходу в навчанні.

Друга група завдань спрямована на формування вміння мовленнєвої антиципації. Наприклад, перед прослуховуванням окремого абзацу вчитель просить визначити причинно-наслідкові зв’язки (listen to a part of the story and find the cause and the effect of the event described). Перед прослуховуванням фінального абзацу можна дати завдання “predict the end”  та обговорити варіанти до прослуховування.

Усі ці завдання сприяють розвитку критичного, творчого підходу до навчальної діяльності учнів.

Завершальний етап роботи над аудіотекстом – завдання сформувати власну оцінку аудіотексту.

       Мотивація в разі поетапного прослуховування тексту збільшується в багато разів, аудіювання має яскраво виражену комунікативну спрямованість, воно гармонійно поєднується з говорінням. Отже, урок аудіювання розвиває не лише навички аудіювання, але і говоріння, критичного усвідомлення інформації та творчого підходу до її інтерпритації, сприяє розвитку логіки, вміння бачити причинно-наслідкові зв’язки. Практика доводить, що такі уроки цікавіше проходять, слухання довго тексту, здається не таким монотонним, учням легше запам’ятовувати фактичний матеріал у разі поетапного прослуховування та обговорення змісту. Запропонована модель добре вписується в межі адаптивної системи навчання, яка за умови систематичного застосування допомагає учням досягати максимального рівня інтелектуального розвитку відповідно до їх природних задатків і здібностей. 

Учитель англійської мови Федорова Марія Федорівна