Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і мети навчання

Аудіювання – це сприймання і розуміння
усного мовлення. 

Навчання усного мовлення (діалогічного 
і монологічного)  тісно пов’язане з аудіюванням
і фактично неможливе без нього.

      У природному  спілкуванні  аудіювання може виступати  в трьох різних функціях:

 1) аудіювання може являти собою окремий вид комунікативної діяльності зі своїм мотивом, що відображає потреби людини або характер її діяльності. У такій функції воно виступає, наприклад, під час перегляду фільму, телепередачі, прослухування радіопередачі і т.інше.

 2) аудіювання може виступати  в ролі дії, що входить до складу  усної комунікативної діяльності, коли кожен учасник спілкування, використовуючи говоріння і аудіювання, намагається задовольнити свою потребу в обміні інформацією, яка на цьому етапі стає мотивом усієї усної комунікативної діяльності.  У цій ролі аудіювання виступає в будь- якому усному спілкуванні, що підпорядковується виробничим або особистим потребам.

 3) аудіювання виступає як зворотній зв’язок у кожного співрозмовника під час говоріння, що дозволяє йому здійснювати самоконтроль за власною мовою і знати, наскільки правильно реалізуються у звуковій формі його мовні наміри. Аудіювання є невід’ємним елементом  процесу говоріння.

      Під час навчання англійської мови учні опановують аудіюванням у цих трьох функціях, оскільки вони дають змогу здійснювати усну комунікацію. 

 Оволодіння цими функціями і є змістом навчання аудіювання.

      Аудіювання – найважчий вид мовної діяльності для молодших підлітків: якщо в тексті для читання можна знову і знову повертатися до незрозумілого слова або фрази, використовувати словник, при говорінні можна уникнути використання незнайомої лексики, то в процесі аудіювання необхідно зрозуміти все з першого разу. 

       Спостереження за навчальним процесом показують недостатню підготовку школярів до подолання труднощів аудіювання. Труднощі в аудіюванні для учнів є складність граматичного матеріалу, лексичного ( вживання слів у переносному значенні, наявність слів, які немають великої інформаційної завантаженості, немотивованих слів і фразеологічних зворотів), фонетичні труднощі ( темп, інтонація). Особливо складним для сприйняття є діалогічне говоріння. Значною проблемою є труднощі аудіювання, зумовлені умовами сприймання та незнання предмету говоріння. Також є труднощі  в аудіюванні, які зумовлені індивідуально-віковими особливостями молодших підлітків. Успішність подолання цих труднощів залежить від таких індивідуальних особливостей учня як кмітливість, уміння слухати і швидко реагувати на сигнали усної мовленнєвої комунікації (паузи, логічні наголоси, риторичні запитання, фрази зв’язку тощо), вміння переключатися  з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, співвідносити її з широким контекстом. Ці вміння розвиваються у процесі навчання багатьох предметів, у тому числі й англійської  мови.

    Отже, у процесі навчання аудіювання семикласники обов'язково зіштовхуються із труднощами різного характеру. Наявність цих труднощів є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання та розвитку школярів, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу. Тому вчителю необхідно уживати певних заходів для їх подолання учнями, не знімаючи їх повністю, але навчаючи школярів переборювати власними зусиллями, за допомогою спеціальних вправ. Також  успішність аудіювання залежить від потреби молодших підлітків дізнатися щось нове, від наявності інтересу до теми повідомлення. Отже, при навчанні аудіювання необхідно спиратися на ті особливості учня, які відіграють суттєву роль у процесі сприйняття мовленнєвого повідомлення.

       В основі акту аудіювання лежить навчально – мовленнєва ситуація. Предметом її є зміст аудійованого тексту, а комунікаційне завдання виражає мету слухання. Це вузлові компоненти, які визначають спілкування. Проте було б помилкою вважати, що оскільки навчання аудіювання відбувається в процесі говоріння, то цього досить. Аудіюванню, як і інших видів мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально. Немає чітких рецептів, як вчитель повинен пропонувати учням завдання на аудіювання. Це залежить від багатьох чинників. Але треба чітко з’ясувати, що існує 3 етапи навчанню аудіювання:

·        підготовчий етап – введення учнів в ситуацію;

·        процес слухання і виконання завдання;

·        підсумкова робота.

     Підготовчий етап (pre-listening stage). На цьому етапі молодші підлітки знайомляться зі змістом тексту, їм пояснюються завдання, які необхідно виконати, надається необхідна допомога. Учні повинні сконцентрувати увагу на тому, що вони збираються слухати. Пропонуються такі види роботи на цьому етапі:

·        looking at a list of items before listening;

·        reading a text before listening;

·        answering the questions to the text;

·        labeling a picture;

·        predicting \ speculating;

·        informal teacher talk and class discussion.

На підготовчому етапі може проводитися робота з читання, мовлення, письма або з усіх трьох аспектів разом. Ось чому можна з впевненістю казати про інтегрований підхід до навчання аудіювання й інших аспектів мови. Неможливо розглядати підготовчий етап ізольовано від інших, бо майже всі види роботи мають своє продовження на наступному, while-listening, етапі.

While-listening stage – це процес слухання і виконання завдання. Види роботи на даному етапі:

·        marking\ checking items in pictures;

·        storyline picture sets;

·        completing pictures;

·        picture drawing;

·        carrying out actions;

·        making models\ arranging items in patterns;

·        completing grids;

·        form\ chart completion;

·        using lists;

·        multiple-choice questions;

·        text completion;

·        spotting mistakes;

·        seeking specific items or information.

      The post-listening stage. Цей етап роботи над аудіюванням тексту може бути значно довшим, ніж попередні, бо на цьому етапі учні мають час на те, щоб подумати, обговорити, поспілкуватися, виконати письмову роботу. Які ж види роботи можна виконати на цьому етапі?

·        problem – solving and decision making;

·        interpreting;

·        role-play;

·        written work;

·      using information from the text for problem-solving and decision-making activities;

·        jigsaw listening.

Під час роботи над аудіюванням значно ефективніше використовувати інтерактивні форми і методи навчання. Суть цього полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Учні у процесі обговорення матеріалу поданого вчителем, виявляють своє власне розуміння на певний момент. Це допомагає їм навчатися, навчаючи інших, допомагає заповнювати прогалини в розумінні проблеми. Учні можуть збагатити свій мовний запас працюючи ( слухаючи або читаючи ) або спілкуючись зі своїми однокласниками. Інтерактивність включає в себе не тільки вираження своїх думок, а й сприйняття і розуміння думок інших.

Усі ці завдання сприяють розвитку критичного, творчого підходу до навчальної діяльності учнів. Завершальний етап роботи над аудіотекстом – це завдання, що  стимулюють учнів до обговорення змісту,  визначення його ідеї, висловлення свого ставлення до  прослуханого.

     На своїх уроках я намагаюся підбирати такі тексти та завдання, у ході роботи з якими учні виробляють та висловлюють моральне ставлення до дійсності, уміння приймати рішення та нести відповідальність за них. Щоб такі вправи досягли поставленої мети,  враховую особливості віку учнів та тем, які можуть зацікавити та  суб’єктивний досвід кожного учня та колективу в цілому.