Розвиток системи освіти в Україні, її вихід на європейський рівень
неможливі без підвищення уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з
яких є неодмінним критерієм інтеграції України в Європейське та світове
співтовариство. Національна Доктрина розвитку освіти України наголошує на
важливості опанування іноземної мови як засобу комунікації, що має на меті
набуття учнями відповідних навичок і вмінь.
Головною метою навчання іноземних мов є розвиток здібностей учнів
використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур та цивілізацій
світу, бути здатним підтримувати розмову іноземною мовою, висловлюючи свої наміри
у ряді ситуацій повсякденного життя.
Формування в учнів вміння і навичок спілкування передбачає формування
здатності і готовності здійснювати спілкування в чотирьох його видах: розуміння
(аудіювання та читання), говоріння й письмо.
Основною
комунікативною компетенцією є комунікативні вміння, сформовані на основі
мовленнєвих знань і навичок, а також соціокультурні знання, навички й уміння.
Діяльність
аудіювання включає усне сприймання текстового матеріалу різних типів і жанрів:
від описів подій, розповідей, радіо- і теленовин, лекцій, розмов до
прагматичних текстів (інструкцій). У Програмі з іноземної мови, окрім згаданих,
зафіксовані ще й такі типи текстів як інтерв’ю, оголошення, реклама.
Аудіювання – це один зі
чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів. Сьогодні кожен із чотирьох видів
МД не розглядаються ізольовано, тобто всі аспекти мовлення дуже тісно
взаємопов’язані і спрямовані на оволодіння іноземною мовою як засобом
комунікації. Особливий акцент сьогодні відводиться на комунікативний підхід саме
до навчання аудіювання.
Необхідність
у слуханні вже містить комунікативну задачу, яку має вирішити учень на
завершальному етапі аудіювання. Наприклад, інформація сприймається для того,
щоб на неї відреагувати, висловити власну думку, вз’яти до уваги. Саме з цього
й випливає одна з основниг вимог до комунікативного навчання аудіювання:
стимулювати в слухачів інтерес до змісту повідомлення.
Аудіювання – сприйманя і розуміння усього мовлення – може виступати у
природній усній комунікації у троьох різних функціях.
По – перше, аудіювання – це окремий вид комунікативної діяльності зі своїм
мотивом, що відображає потреби людини чи характер його дільності. У такій функції
воно виступає, наприклад, під час перегляду фільму, телепередачі, прослухування
радіопередачі і т.інше.
По –
друге, аудіювання може виступати може виступати в ролі дії у складі усної
комунікативної діяльності, коли кожний учасник спілкування, використовуючи
говоріння і аудіювання, намагається задовольнити свою потребу в обміні
інформацією, яка на цьому етапі стає мотивом усієї усної комунікативної
діяльності.
По –
третє, аудіювання виступає як зворотній зв’язок у кожного мовця під час
говоріння, що дозволяє мовцю здійснювати самоконтроль за своїм мовленням і
знати, на скільки правильно реалізуються у звуковій формі його мовні наміри.
Аудіювання – невід’ємний елемент процесу говоріння.
При
практичній меті навчання іноземної мови учні оволодівають аудіюванням у цих
трьох функіях, оскільки вони дають змогу здійснювати усну комунікацію.
Овлодіння цими функціями і є змістом навчання аудіювання.
Підчас
навчання усної комунікації аудіювання виступає і в навчальних функціях. Перша
зних полягає в тому, що, виходячи з принципу функціональності, аудіювання є не
тільки однією з цілей навчаня, а й засобом досягнення цієї цілі. У процесі
навчального аудіювання в учнів створюється механізм сприймання висловлювань, функціонування якого
дає змогу сприймати інформацію в усній формі іноземною мовою.
Крім цього, відповідно до принципу усної основи, навчання аудіювання
виконує ще одну важливу навчальну функцію – введення мовного матеріалу в
навчальний процес, з чого починається його засвоєння в усній формі. Граматичні
структури, до яких входять відповідні лексичні одиниці у складі груп і які
оформлені в фонематичному плані за формами англійської мови, спочатку вводяться
в аудіювання, а потім вже у говоріння.
Оволодіння
аудіюванням в середній школі здійснюється за двома програмами.
1.Загальна
програма оволодіння усною комунікацією, за якою говоріння і аудіювання функціонують
одночасно, а кожен з учасників комунікації виконує поперемінно дії аудіювання і
говоріння.
2.Спеціальна
програма аудіювання як окремого виду комунікативної діяльності, основний зміст
якої – здобування інфомації з того матеріалу, який учні чують, тобто з усної
роповіді, лекції розповіді, радіо- і телепередачі, кінофільму.
Робота
з цими двома програмами проходить паралельно, з випередженням першої загальної
програми, оскільки на її основі засвоюється друга, спеціальна програма.
Засвоєння
аудіювання як дії під час усної комунікації – це частина програми навчання
говоріння як на рівні формування механізму сприймання і породження
висловлювань, так і на вищому рівні, коли засвоюється усне мовлення за темами.
Фoрмування механізму сприймання і породження висловлювань
починається з аудіювання мовного матеріалу: спочатку засвоюють граматичні
структури, лексичні одиниці вводяться і опрацьовуються в режим аудіювання, а
потім вводяться в мовлення учнів, вимова опановується підчас сприймання звуків
у мовному потоці. Під час виконання учнями вправ у будь-якому режимі роботи –
хоровому, груповому, індивідуальному чи парами – говоріння поєднується з
аудіюванням і, таким чином, разом із засвоєнням мовного матеріалу в мовленні
удосконалюється його аудіювання.
Подальше
оволодіння усним мовленням за темами згідно з шкільною програмою передбачає
розвиток не тільки говоріння, а й аудіювання в межах засвоюваних тем.
Засвоєння
тем також починають з аудіювання. Аудіювання і говоріння в середніх класах є змістом навчальної комунікації.
Навчальна розмова за темою, а також будь-яке спілкування англійською мовою охоплює
невелике коло безпосередніх учасників комунікації, усі інші учні слухають і
сприймають їхнє мовлення, що сприяє дальшому удосконаленню аудіювання в межах
засвоюваних тем.
Крім
того, розвитку аудіювання сприяє вся навчальна робота над говорінням, оскільки
процес говоріння включає аудіювання як операцію зворотнього зв’язку і воно
функціонує у будь-якому акті говоріння.
Отже,
перша програма засвоєння аудіювання інтегрована з програмою засвоєння говоріння
і здійснюється у процесі оволодіння усною комунікацією протягом
усього періоду навчання в середній школі.
Друга
програма має на меті оволодіння аудіюванням як окремим видом комунікативної
діяльності, коли той, хто слухає, дістає інформацію з тексту, з голосу (
різних осіб ), з грамзапису, підчас перегляду телепередач і кінофільмів.
На
відміну від першої програми тексти для аудіювання, хоч і будуються на мовному
матеріалі, засвоєному учнями в усному мовленні, проте вони мають зв’язний сюжет
і деякою мірою виходять за межі шкільних
тем, тому в них можуть траплятися невідомі мовні явища і лексичні одиниці. За
допомогою другої програми, спираючись на відомий мовний матеріал, на загальний
контекст і ситуацію, в якій відбувається аудіювання, учні повині навчитися
розуміти такі тексти.
Така
специфіка другої програми засвоєння аудіювання визначається тим, що аудійоване
мовлення в природних умовах комунікації не піддається суворій регламентації з
боку того, хто слухає, воно залежить від мовних намірів мовця і
ситуацій спілкування, що склалися. Тому з навчальною метою необхідно моделювати
в певних межах схожі мовні ситуації і навчити учнів орієнтуватися в них,
схоплювати загальний зміст повідомлення. Внаслідок реалізації цієї програми
учні повинні розуміти мовлення вчителя та інших осіб, тексти тривалістю
звучання до 3 хвилин у нормальному темпі в пред’явлені вчителя чи в грамзапису,
а також звуковий супровід навчальних діафільмів чи кінофільмів. Текти для аудіювання
повинні будуватися на уже засвоєному
програмному мовному матеріалі і можуть містити до 2% невідомих слів, про
значення яких можна здогадатися. Суть навчальної роботи полягає в аудіюванні
послідовних усних повідомлень з поступовим збільшенням їх обсягу і трудності, з
ускладненням режиму, в якому проходить навчальний процес.
Програма
оволодіння аудіюванням як окремим видом комунікативної діяльності охоплює всі
класи середньої школи і являє собою систему послідовних кроків, кожний з яких
спрямований на подолання певних труднощів і в кінцевому підсумку підводить
учнів до розуміння усного мовлення за умов, наближених до природних, у межах
шкільної програми.
Програма
оволодіння аудіюванням як формою комунікативної діяльності передбачає
аудіювання послідовних серій текстів, організованих за
ступенем наростання труднощів. Ось типовий зразок цієї програми.
Крок1. Засвоєння аудіювання з опорою на
унаочнення невеликих текстів,
побудованих
на відомому мовному матеріалі, у викладі вчителя.
Крок2.
Засвоєння аудіювання без опори на унаочнення невеликих текстів,
побудованих на відомому мовному матеріалі, у викладі вчителя.
Крок3. Засвоєння аудіювання без опори на
унаочнення коротких текстів,
побудованих на відомому мовному матеріалі у
запису.
Крок4. Засвоєння
аудіювання з опорою на унаочнення довших текстів, побудованих на відомому мовному
матеріалі, у викладі вчителя.
Крок5. Засвоєння
аудіювання без опори на унаочнення довших текстів, побудованих на відомому
мовному матеріалі, у викладі вчителя.
Крок6. Засвоєння
аудіювання з опорою на унаочнення довших текстів, побудованому на відомому
мовному матеріалі, у запису ( перегляд озвучених діафільмів і кінофільмів
описового плану).
Крок7. Засвоєння
аудіювання без опори на унаочнення довших текстів, побудованому на відомому
мовному матеріалі, у запису.
Крок8. Засвоєння
аудіювання з опорою на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний
матеріал, у викладі вчителя.
Крок9. Засвоєння
аудіювання без опори на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний
матеріал, у викладі вчителя.
Крок10. Засвоєння
аудіювання з опорою на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний
матеріал, у запису ( перегляд озвучених діафільмів і кінофільмів пізнавального змісту,
а також ігрового характеру).
Крок11. Засвоєння
аудіювання без опори на унаочнення текстів, що містять невідомий мовний
матеріал, у запису, з наростанням їх складності і трудності сприймання.
Засвоєння кожного кроку програми вимагає аудіювання кількох
текстів певного типу, проте їх кількість не підлягає регламентації, оскільки
залежить від ходу оволодіння аудіюванням у даному класі. Після успішного
виконання завдання всіма учнями класу вчитель переходить до наступної вправи; в
разі потреби він продовжує опрацьовувати чергову вправу і навіть може
повернутися до попередньої, якщо багато учнів не справляються з завданням.
Учитель англійської мови Федорова Марія Федорівна
Немає коментарів:
Дописати коментар